Новости: Нові правила для малого бізнесу

   Не секрет, що для Євросоюзу, до асоціації з яким Україна прагне, спрощена система оподаткування неактуальна. У той же час для більшості європейських країн характерна багатозначність середнього класу, який в Україні почав формуватися відносно недавно - 10-15 років тому. В Європі середній клас виконує роль економічної "подушки безпеки": купівельна спроможність громадян мінімізує безробіття, так як кожен незатребуваний співробітник може зайнятися власним виробництвом. В Україні такий співробітник двічі подумає, чи варто заводити свою справу, адже практично кожного підприємця чекають такі фактори, як важкий податковий тягар і складні умови ведення бізнесу.
   
   Тому недивно, що держава зацікавлена ​​у спрощенні системи оподаткування для потенційних малих підприємців. А зі вступом в силу нового Податкового кодексу інтерес цей набув, відповідно, нові форми законодавчого врегулювання. Втім, аналіз ситуації на внутрішньому ринку Україні та підготовка гучних законодавчих ініціатив зайняли у парламентаріїв майже рік.
   20 жовтня 2011 парламент прийняв законопроект № 8521 про внесення змін до НК Україні та деяких інших законодавчих актів щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. 3 листопада 2011 Президент запропонував виключити з його тексту положення про введення нульової ставки ПДВ для експортних операцій з вивезення зернових і технічних культур сільгоспвиробниками та підприємствами, безпосередньо купують у них такі зернові. А вже 4 листопада депутати проголосували за даний проект повторно (з урахуванням зауважень Президента). Так що найближчим часом чекаємо підписання даного нормативно-правового акта.
   
   Згідно з п. 297.1 ст. 297 НК, до податків і зборів, які можуть бути замінені на єдиний податок, віднесені: 1) податок на прибуток, 2) ПДФО, 3) ПДВ; 4) земельний податок (за винятком податку на землю, не використовувану в госпдіяльності), 5 ) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; 6) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Решта податків і збори повинні нараховуватися і сплачуватися до порядку, встановленому НК.
   
   Згідно з нововведенням, все "спрощенці" розділені на 4 групи. Критеріями віднесення до певної групи є вид суб'єкта господарювання (фізособа чи юрособа), вид діяльності суб'єкта, чисельність найманих працівників, а також дохід.
   
   1-а група
   
   До 1-ї групи платників єдиного податку віднесені ФО-СПД, які не використовують найману працю, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках та / або надають побутові послуги населенню. При цьому обсяг доходу, отриманого протягом календарного року, не повинен перевищувати 150 тис. грн. Зазначимо, що згідно поки що чинного Указу про "спрощенку", для ФО-СПД встановлено граничний рівень доходу в сумі не більше 500 тис. грн. Таким чином, для 1-ї групи платників податків граничний рівень доходу істотно обмежений у порівнянні з чинним зараз законодавством. Ставка податку для 1-ї групи становить від 1% до 10% розміру мінімальної зарплати.
   
   Беручи до уваги, що проектом Держбюджету-2012 з 1 січня 2012 р. передбачено встановлення розміру мінімальної зарплати в сумі 1073 грн, можна припустити, що максимальна ставка податку для 1-ї групи платників податків становитиме 107,3 ​​грн, що майже в два рази менше, ніж встановлений зараз розмір єдиного податку в сумі 200 грн.
   
     2-а група  
   
   До цієї групи віднесені ФО-СПД, які здійснюють госпдіяльність з надання послуг, в т. ч. побутових, платникам єдиного податку та / або населенню, виробництва та / або продажу товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. При цьому протягом календарного року такі суб'єкти повинні відповідати таким критеріям: 1) не використовувати працю найманих осіб, або кількість осіб, що перебувають з суб'єктом у трудових відносинах, не повинно перевищувати 10 осіб, 2) обсяг доходу не повинен перевищувати 1 млн грн. Але дія цієї норми не поширюється на посередників у сфері нерухомості. Такі підприємці віднесені до 3-ї групи платників податків. Звернемо увагу, що для 2-ї групи граничний рівень доходу, що дозволяє застосовувати спрощену систему оподаткування, збільшений удвічі в порівнянні з нині встановленими 500 тис. грн. До слова, прийнятим Законом встановлено і перелік побутових послуг.
   
   Для 2-ї групи платників податків визначена ставка єдиного податку в діапазоні від 2% до 20% мінімальної зарплати, тобто максимальна ставка податку складе 214,6 грн.
   
   3-тя група
   
   До неї віднесені ФО-СПД, які не використовують найману працю, або ті, з якими перебувають у трудових відносинах не більше 10 осіб, якщо обсяг їх доходу не перевищує 3 млн грн. Для цієї групи встановлена ​​процентна ставка податку. Вона становить 3% від доходу, якщо СПД є також платником ПДВ. Якщо ж ПДВ включається до складу єдиного податку, ставка становить 5% від доходу.
   
   Якщо взяти до уваги максимальний розмір можливого доходу, встановлений для 3-ї групи (3 млн грн), то максимальна сума нарахованого податку може скласти 90 тис. грн для платників ПДВ і 150 тис. грн, якщо ПДВ включено до складу єдиного податку. Іншими словами, СПД, віднесені до 3-ї групи платників єдиного податку, сплачуватимуть до бюджету великі суми, ніж зараз.
   
   4-я група
   
   У 4-у групу платників податків потрапляють юрособи всіх організаційно-правових форм, які протягом календарного року відповідають таким критеріям: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 млн грн. Відзначимо, що, згідно з Указом про "спрощенку", зараз для юросіб-єдиноподатників встановлено граничний рівень доходу в сумі 1 млн грн. Т. е. новими нормами цю межу збільшено в п'ять разів. Для цієї групи платників податків ставка єдиного податку аналогічна ставкою, встановленою для 3-ї групи: 3% від доходу, якщо особа є платником ПДВ, і 5%, якщо ПДВ включається до складу єдиного податку. Відзначимо, що зараз Указом про "спрощенку" для юросіб встановлено інші ставки, а саме: 6% від виручки без урахування акцизу і ПДВ та 10% від виручки без урахування акцизу, але у випадку, коли ПДВ включено до складу єдиного податку. Т. е. згідно з новими положеннями, ставки податку для цієї групи платників податків суттєво знижені.
   
   Підвищені ставки
   
   Слід зазначити, що в ряді випадків прийнятим Законом передбачено застосування підвищених ставок єдиного податку. Так до 1-3 групам платників податків можливе застосування підвищеної ставки у вигляді 15% від доходу. Така ставка буде застосовуватися в разі: 1) перевищення суми граничного рівня доходу (застосовується до суми перевищення); 2) здійснення платниками податків 1 і 2 груп видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку (застосовується до доходу, отриманого від здійснення таких видів діяльності ), 3) отримання доходу при використанні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі НК, присвяченій спрощеній системі оподаткування (дозволений тільки грошовий розрахунок у готівковій та безготівковій формах), 4) здійснення видів діяльності, що не дають права на спрощену систему оподаткування (застосовується до сумі доходу від цієї діяльності). До платників податків, віднесених до 4-ї групи, можливе застосування подвійної ставки податку в тих же випадках (за винятком здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку).
   
   Крім того, встановлено обов'язок платника податку при перевищенні граничного рівня доходів у поточному кварталі перейти в наступну групу платників єдиного податку в наступному кварталі або ж відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Так, платники податків 1-ї групи повинні перейти в 2-у; платники податків 2-ї групи - в 3-у або відмовитися від застосування "спрощенки"; платники податків 3-й і 4-ї груп зобов'язані перейти на загальну систему оподаткування.
   
   Терміни та порядок сплати податку
   
   Для платників податків 1-ї групи встановлено податковий період, що дорівнює календарному року, а для всіх інших - календарний квартал (ст. 294 ПК). Цьому відповідають і періоди, за які подаються податкові декларації в ДПС, правила складання яких досить докладно описані в нових нормах Податкового кодексу (ст. 296 ПК).
   
   Щодо ведення податкового обліку встановлені такі правила: 1) 1-а і 2-я групи платників податків, а також платники податків 3-ї групи, які не є платниками ПДВ, повинні вести книгу обліку доходів і витрат шляхом щоденного, за результатами робочого дня, відображення отриманих доходів, 2) для платників податків 3-ї групи, які є платниками ПДВ, форма книги обліку доходів і витрат встановлюється Мінфіном, 3) 4-я група платників податків для ведення податкового обліку використовує дані спрощеного бухобліку щодо доходів і витрат.
   
   Ст. 295 НК присвячена порядку сплати єдиного податку. Згідно з її нормами, платники податків 1-й і 2-ї груп сплачують єдиний податок щомісяця шляхом внесення авансових платежів не пізніше 20 числа поточного місяця. При цьому можливе внесення та повної суми авансового платежу за весь податковий період (але не більше ніж до кінця поточного року). Встановлено також, що платники податків цих груп, якщо ними не використовується наймана праця, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця в році на час відпустки, а також хвороби, що триває не більше 30 календарних днів. Факт хвороби повинен підтверджуватися копією (копіями) листа непрацездатності.
   
   Платники податків 3-й і 4-ї груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після настання граничного строку подання податкової декларації за звітний квартал. Єдиний податок, нарахований за перевищення граничного обсягу доходу, повинен бути сплачений протягом 10 календарних днів після настання граничного строку подання податкової декларації за звітний період.
   
   Характеризуючи нововведення в цілому, потрібно зазначити, що нові норми НК, визначені в прийнятому Законі, суттєво змінюють концептуальний підхід до спрощеної системи оподаткування. З одного боку, вони дуже лояльні до суб'єктів господарювання, які мають порівняно невисокі доходи, а з іншого - підвищують податкові зобов'язання суб'єктів, які отримують істотні суми доходу від своєї діяльності.
   
   Нота бене
   
   Хто не зможе працювати на єдиному податку
   
   П. 291.5 ст. 291 НК встановлено перелік видів діяльності, до яких не може бути застосована спрощена система оподаткування, а також суб'єктів, які не мають права реєструватися платниками єдиного податку.
   До таких видів діяльності віднесені:
   
   1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор;
   
   2) обмін іноземної валюти;
   
   3) виробництво, експорт, імпорт і продаж підакцизних товарів;
   
   4) видобуток, виробництво і реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, в т. ч. органогенного утворення;
   
   5) видобуток і реалізація корисних копалин;
   
   6) діяльність у сфері фінансового посередництва (з деякими виключеннями);
   
   7) діяльність з управління підприємствами;
   
   8) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;
   
   9) діяльність у сфері продажу предметів мистецтва та антикваріату;
   
   10) діяльність з організації та проведення гастрольних заходів.
   
   Не можуть бути платниками єдиного податку такі суб'єкти: 1) підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту, 2) підприємці, що мають в оренду землю, а також житлову і нежитлову нерухомість, 3) страхові брокери і різного роду фінустанови, 4 ) суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких 25% належить юрособам, що не є "єдиноподатниками", 5) фізособи-нерезиденти, 6) суб'єкти, у яких на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку є податковий борг (крім безнадійного, що виник внаслідок форс -мажору).